Психокорекційна робота з дітьми дошкільного віку.

Базові поняття:
Психологічна корекція (лат. correctio — виправлення, поліпшення) — спрямований і обґрунтований вплив на певні психологічні структури для забезпечення повноцінного розвитку і функціонування особистості.                    Психокорекційні технології – це сукупність знань про способи і засоби проведення психокорекційного процесу.                                            Психокорекційний процес - складна система, що включає в себе як стратегічні, так і тактичні задачі. В тактичні задачі входить розробка методів і психокорекційних технік, форма проведення корекційної роботи, підбір і комплектування груп, тривалість і режим занять.                                   Загальна модель корекції – це система оптимального вікового розвитку особистості в цілому. Вона включає в себе охоронно-стимулюючий режим для дитини, відповідний розподіл навантажень з врахуванням психічного стану, організацію життєдіяльності дитини в школі, в сім’ї та інших групах.
Типова модель корекції основана на організації конкретних психокорекційних впливів з використанням різних методів: ігротерапії, сімейної терапії, психорегулюючих тренувань.
Індивідуальна модель корекції орієнтована на корекцію різних порушень в дитини чи підлітка з врахуванням його індивідуально-типологічних, психологічних особливостей. Це досягається в процесі створення індивідуальних психокорекційних програм, спрямованих на корекцію наявних недоліків з врахуванням індивідуальних факторів.
Загальна модель психокорекції орієнтована на профілактичну роботу з дитиною, типова модель – на оптимізацію, стимулювання психічного розвитку, а індивідуальна модель – на корекцію недоліків в розвитку дитини з врахуванням індивідуально-психологічних особливостей.
Агресивна поведінка – одне з найпоширеніших порушень серед дітей дошкільного віку, оскільки це найшвидший і найефективніший спосіб досягнення мети.
Агресивність не можна сприймати однозначно негативно, оскільки вона грає ще й захисну функцію: функцію самозбереження як фізичного, так і емоційного. Часто несподівані агресивні реакції можуть з’являтися в період вікової кризи. Якщо ця поведінка нетипова для дитини і дорослих, значить, вона сигналізує про те, що у дитини виникли певні труднощі і вона потребує допомоги оточуючих.
Агресія – це мотивована деструктивна поведінка, що суперечить нормам і правилам існування людей у суспільстві, яка завдає шкоди об’єктам нападу (живим і неживим), наносить фізичний та моральний збиток людям або викликає в них психологічний дискомфорт.
Агресивність – це властивість особистості, що виражається в готовності до агресії.
Вступ:
Групова психокорекція - це цілеспрямоване використання групової динаміки, тобто всієї сукупності взаємовідносин і взаємодій, що виникають між учасниками групи, включаючи і психолога, в корекційних цілях.
Психокорекційна група - це штучно створена мала група, об'єднана цілями міжособистісного дослідження, особистісного навчання, саморозкриття. Ця взаємодія «тут» і «тепер» при якому учасники вивчають відбуваються з ними процеси міжособистісної взаємодії в даний момент і в даному місці.В якості самостійного напрямку групова психокорекція виступає лише в тому сенсі, що розглядає клієнта в соціально - психологічному плані, в контексті його взаємин і взаємодій з оточуючими, розсовуючи тим самим межі корекційного процесу та фокусуючись не тільки на індивіді і на його внутрішньоособистісної проблематики, а й на індивіді в сукупності його реальних взаємин і взаємодій з навколишнім світом.Взаємини і взаємодії, в які вступає клієнт у групі, в значній мірі відображає його істинні взаємовідносини.Група виступає як модель реального життя, де клієнт виявляє ті ж відносини, установки, цінності, ті ж способи емоційного регулювання й ті ж поведінкові реакції.Використання групової динаміки спрямоване на те, щоб кожен учасник мав можливість проявити себе, а так само на створення в групі ефективної системи зворотного зв'язку, що дозволяє клієнту адекватніше і глибше зрозуміти самого себе, побачити власні неадекватні відносини й установки, емоційні поведінкові стереотипи, які проявляються у міжособистісному взаємодії і змінити їх в атмосфері доброзичливості та взаємного прийняття.Цілі і задачі групової психокорекції визначаються як розкриття, анамнез, усвідомлення та опрацювання проблем клієнта, його внутрішньоособистісних та міжособистісних конфліктів і корекція неадекватних відносин, установок, емоційних, поведінкових стереотипів на основі анамнезу та використання міжособистісної взаємодії.
Завдання групової психокорекції фокусуються на трьох складових самосвідомості:
1. Саморозуміння (когнітивний аспект)
2. Ставлення до себе (емоційний аспект)
3. Саморегуляція (поведінковий аспект)
У груповій психокорекції основним інструментом корекційного впливу виступає група, яка допомагає виявити і скоригувати проблеми клієнта за рахунок міжособистісної взаємодії і групової динаміки, сфокусованих на процесі «тут» і «тепер». На цій підставі іноді формується точка зору, згідно з якою групова психокорекція спрямована на опрацювання конфліктів у сфері межлічностоного взаємодії, у той час як індивідуальна - на розкриття, опрацювання глибинного внутрішньоособистісних конфліктів.Один з найважливіших механізмів корекційного впливу в груповий психотерапії - виникнення і переживання клієнтом у групі тих емоційних ситуацій, які були у нього в реальному житті в минулому і були суб'єктивно нерозв'язними і неотреогірованнимі, - припускає опрацювання минулого негативного досвіду, який проявляється в актуальній, емоційної ситуації в групі, без якої неможливо домогтися позитивних, досить глибинних особистісних змін. Адекватне саморозуміння також не може бути досягнуто поза загальним контекстом формування розвитку особистості клієнта.
1.Проведення ігор та занять з усією групою з метою формування позитивного ставлення до перебування в дитячому закладі, до своїх товаришів  по  групі,  групової  кімнати  та  її  обладнання  (іграшки,  об’єкти,природи, книжки тощо).
2.Проведення психогімнастичних ігор і вправ, з групами дітей (по 3–5),
які: потребують корекції емоційного стану або психологічних настанов;
надмірно вразливі і потребують спеціальних засобів профілактики нервових перевантажень; недостатньою мірою володіють необхідними поведінковими або розумовими навичками і можуть засвоїти їх у процесі тренування.
3.Індивідуальні психотерапевтичні заняття з дитиною, яка знаходиться
у важкому психологічному стані, з метою виявлення та усунення причин  психологічного  неблагополуччя  або  пом’якшення  впливу  на  неї
психотравмуючих факторів.
4.Індивідуальна робота з метою визначення певних відхилень у розвитку
та у поведінці старших дошкільників під час формування у них психологічної готовності до школи.
5.Поліпшення психічного стану дитини, усунення звичних для неї способів переживань (зняття напруження, підвищення емоційного тонусу,
вивільнення пригнічених емоцій — гніву, страху, образи) та вироблення  шляхів  конструктивного  «відреагування»  на  них  дитиною.  З  цією
метою використовуються образотворчі завдання, етюди-драматизації,
рольові ігри, гімнастичні вправи тощо.
6.Корекція хибних уявлень дитини щодо оточуючих, занять, ігор (діяльності) і до себе самої має на меті: формування позитивного ставлення до  себе  та  до  інших,  розвиток  пізнавальних  інтересів,  відповідних соціальних мотивів, налагодження партнерських стосунків з однолітками,  тренування  навичок  адекватного  реагування  на  невдачу  тощо.
Методами корекції хибних особистісних установок є така організація
діяльності дитини (ігрової, комунікативної, пізнавальної), під час якої
небажані  прояви  реагування  не  підкріплюються,  а  нові  для  дитини
поведінкові  прояви  відпрацьовуються  і  закріплюються.  Нові  моделі поведінки,  які  засвоює  дитина,  зумовлюють  подальшу  перебудову
самосприйняття дитини і її особистісних позицій.
7.Психологічна підтримка дитини під час переживання нею психотравмуючих  подій.  В  індивідуальній  корекційній  роботі  з  дитиною,  яка перебуває  в  психологічно  неблагополучному  стані,  психолог  шляхом встановлення  довіри  взаємин  та  організації  простору  створює  умови для  більш  повного  вираження  дитиною  своїх  особистісних  проблем (страхів, переживань, образ) через гру, малювання, ліплення, розповіді.При цьому психолог не мусить переконувати малюка в необґрунтованості  його  переживань,  а  повинен  прийняти  ці  переживання,  допомогти дитині пережити їх самостійно відпрацювати для того, щоб позбутися.
Психокорекційна програма для дітей дошкільного віку по подоланню агресивності.
Підвищена агресивність дітей є однією з найчастіших проблем у дитячому колективі. Деякі форми агресії характерні для більшості дошкільників: практично усі діти б’ються, сваряться, грубіянять. Зазвичай зі засвоєнням правил і норм поведінки ці безпосередні прояви дитячої агресивності поступаються місцем просоціальним формам поведінки. Проте у певної категорії дітей агресія не тільки зберігається, але й розвивається, трансформуючись в стійку якість особистості.
Агресивність дитини, це, насамперед відображення внутрішнього неблагополуччя, невміння адекватно реагувати на події, що відбуваються навколо неї. Дитина при цьому почувається знедоленою, нікому не потрібною. От вона й шукає способів привернути увагу дорослих і однолітків. Формується таке світовідчуття в сім’ї. Агресивна дитина сприймає світ як ворожий і намагається захистити себе, завоювати своє «місце під сонцем». Дитина не знає, як інакше можна боротися за виживання в цьому світі.
Такі діти не можуть самі оцінити свою агресивність. Їм здається, що увесь світ хоче скривдити саме їх. Виходить замкнене коло: агресивні діти бояться й ненавидять навколишніх, а ті, у свою чергу, бояться їх.
Агресивні діти потребують розуміння та підтримки дорослих. Вони б’ються, кусаються й лаються саме тому, що не знають, як чинити інакше. Їхній поведінковий репертуар жорстоко стереотипний, убогий і обмежений. Якщо ми, дорослі, надамо їм можливість вибору способів поведінки, то наше спілкування з ними стане ефективнішим і приємнішим для обох сторін.
Підставою для складання корекційної програми, спрямованої на зниження агресивної і конфліктної поведінки дітей, стали результати обстеження дітей старшого дошкільного віку КДНЗ № 7 м. Дніпрорудного. Обстеження проводилось з метою виявлення наявності даної категорії дітей в жовтні 2011 р.
Під час обстеження використовувались такі методи, як спостереження за дітьми під час різноманітних ігор та повсякденного спілкування, а також анкетування батьків і вихователів.
В результаті дослідження серед дітей старшого дошкільного віку було виявлено 13% дітей високим рівнем агресивності.
При розробці корекційної програми ми виходили з того, що вона повинна включати в себе наступні напрямки:
-         соціалізація агресивності;
-         навчання дітей прийомам саморегуляції, вмінню володіти собою в різноманітних ситуаціях;
-         відпрацювання комунікативних навичок;
-         формування таких якостей, як емпатія, довіра до людей.
Основні принципи, на яких базується робота по даній програмі:
Ø принцип творчої активності;
Ø постійне залучення дітей до різних ігрових вправ та їх обговорення, надання дітям можливості зрозуміти і спробувати нові способи поведінки і експериментування з ними;
Ø принцип пошукової позиції. В групі створювалися такі умови, в яких учасникам пропонувалося самим найти вирішення проблеми і проекспериментувати з результатами;
Ø принцип партнерського спілкування. Діти працюючи в групах чи парами навчаються визнавати цінність іншого, його думку, інтереси, навчаються приймати рішення з урахування думки та стану інших;
Ø принцип усвідомлення поведінки, дозволяти кожній дитині дізнатися думку про свою поведінку, вчинки (засіб зворотного зв’язку), і на основі отриманих знань змінювати свою поведінку.
Корекційна програма складається з 24 занять, які поділені на 5 блоків.
І блок включає в себе 5 занять, спрямовані на розвиток емоційної сфери дошкільників.
ІІ блок складається з 9 занять, спрямованих на соціалізацію агресивності.
ІІІ блок включає в себе 6 занять, головною метою яких є навчання дітей саморегуляції.
ІV блок складається з 5 занять, спрямованих на відволікання від фіксації на власному «Я» та формування вміння бачити однолітка, звертати на нього увагу і уподібнюватися йому.
V блок складається з 4 занять, спрямованих на розвиток міжособистісних взаємовідносин.
Заняття проводяться двічі на тиждень впродовж 4х місяців.
Загальна структура занять.
1.     Ритуал привітання.
2.     Вправа з метою створення емоційного контакту.
3.     Діяльність, спрямована на розв’язання мети певного блоку.
4.     Вправа, спрямована на формування таких якостей, як емпатія, довіра до людей.
5.     Художньо-творча діяльність.
6.     Вправа на розвиток навичок спілкування.
7.     Ритуал прощання.  
План реалізації програми
Блок І Розвиток емоційної сфери. Ознайомлення дітей з основними емоційними станами; сприяння усвідомленню своїх емоцій: формування вміння розуміти емоції інших людей. Навчання вмінню відображати в художньо-творчій діяльності свій настрій.
Блок ІІ Соціалізація агресивності. Навчання дітей конструктивним способам вираження гніву: вербалізація своїх почуттів; вираження гніву в непрямій формі за допомогою ігрових прийомів (переносити почуття гніву на  об’єкти яким не можна принести шкоди.)
Блок ІІІ Розвиток саморегуляції. Навчання дітей прийомам саморегуляції, вмінню володіти собою в різноманітних ситуаціях.
Відпрацювання комунікативних навичок (навчання дітей виходити із конфліктних ситуацій прийнятими способами).

Блок ІV Відволікання від фіксації на власному «Я». Вчити дітей вербально виражати своє відношення до іншого. Навчати бачити і підкреслювати позитивні якості і переваги інших дітей.
Блок V Розвиток міжособистісних взаємовідносин. Розвиток емпатії, довіри до людей. Зниження негативізму. Формування вміння дітей узгоджувати власну поведінку з поведінкою інших людей.
Показники компетентності дитини
·                     Вміє контролювати власні агресивні прагнення, виражати їх в формах, прийнятих в суспільстві.
·                     Володіє прийомами саморегуляції, вмінням володіти собою в різноманітних ситуаціях.
·                     Здатен передбачати наслідки дій.
·                     Вміє вирішувати конфлікти з однолітками.
·                     Наявні такі якості, як емпатія, довіра до людей.
·                     Проявляє доброту, увагу, турботу до інших.
·                     Не зашкоджує рослинам, тваринам, книжкам, іграшкам.

Список використаної літератури:
1.Смельянов Ю.М. Активне соціально-психологічне навчання. П., 1986.
2. Ключова Н.В. Програма соціально-психологичский тренінгу для педагогів / керівництво для ведучого групи СПБ, 1992.
3. Осипова О.О. Загальна психологія. Москва, 2005.


Немає коментарів:

Дописати коментар